Кайдашева сім'я

Навкололітературна гра за одноіменним текстом Івана Нечуя-Левицького — за механікою психологічно-рольової гри (полегшена версія D&D — Dungeons & Dragons) зі спільним проходженням окремих квестів.

Для того, щоб зіграти в гру, читати саму повість не обов’язково. Але прочитання дасть гравцям більше матеріалу для імпровізації. Також запрошуємо послухати випуск подкаст «ПереФарбований лис» про «Кайдашеву сім’ю».

Майстер

Для гри потрібно обрати Майстра, який спрямовуватиме хід гри та вестиме завершальне обговорення. Майстрові у процесі дуже допоможе обізнаність у тексті повісті «Кайдашева сімʼя» та/або досвід у проведенні рольових ігор.

Якщо ви хочете навчитися проводити цю гру більш майстерно, то можете доєднатися до Спільноти Амбасадорів Перефарбованого Лиса.

Персонажі

Обрання персонажів: Кожен гравець обирає або отримує персонажа з наданих карток. Всі персонажі активно взаємодіють, включаючи неживі об'єкти (тварини, груша, камінь тощо). Проте відігрувати нелюдські персонажі складніше, ніж людей, тож бажано, щоб за це брались досвічені гравці.
Типаж персонажа: Цікаво обирати персонажа, який викликає суперечливі емоції, щоб краще зрозуміти його, або навпаки того, з ким гравець себе асоціює для дослідження власних життєвих стратегій.
Другорядні персонажі: Якщо складно обрати когось з головних персонажів, можна відіграти шинкаря, лікаря, священика, дітей Кайдашів, тварин, дерева або сусідів — у другорядних персонажів більша свобода вибору типажів.
Вжитися в роль: Гра виходить яскравою, коли гравці артистично відіграють своїх персонажів. Важливо зберігати типажі персонажів, але не обмежуватися сюжетом. Тобто Мотря має все ж бути більш запальною і наполегливою, ніж Мелашка.

Ігрові характеристики

Знайомство з персонажем: Гравці ознайомлюються з описами своїх персонажів на картці, продумують типажв детальніше, пригадують подібні прототипи з реального життя, міркують про мотивацію і цілі персонажа на гру.
Значення характеристик: повинні бути в діапазоні від 3 до 20. Характеристики повинні бути об'єктивними та збалансованими між гравцями.
Основні характеристики:
Сила: фізична сила персонажів. Зазвичай молодий сильний парубок Карпо отримує 18-20 балів, а, скажімо, кіт — 3 бали фізичної сили. Решта персонажів визначаються в цьому діапазоні.
Впертість і здатність домовлятись: зазвичай, знаходяться у протифазі. Чим вища впертість, тим нижча здатність домовлятись, і навпаки. Проте можуть бути персонажі, які мають і високу впертість — непорушно тримають свої кордони, але й високу здатність домовлятись. Наприклад, баба Палажка — вміє наполягти на своєму, але водночас водить все село на прощу до Києва, а це потребує неабияких дипломатичних здібностей.
Вправність або майстерність: є найвищою у найбільш досвідчених персонажів, майстрів своєї справи. Наприклад, Омелько як вправний стельмах або Маруся як куховарка. Найвища вправність у кота :)
Баланс: Майстер стежить за тим, щоб жоден персонаж не мав надмірної переваги над іншими, забезпечуючи рівні можливості для всіх гравців.

Додаткові аспекти гри

Часовий період: гравці домовляються, чи гра буде відбуватись за реаліями кінця ХІХ століття, коли була написана повість, чи перенесуть її дію в іншу добу і потім впродовж усієї гри дотримуються обраного часового проміжку.
Ігрові сюжети: Гравці обирають один із ігрових сюжетів голосуванням:
Груша, яки достигає на Карповій половині, хоча все село знає, що груша — Лаврінова.
Мотовило, коли Мотря вирішує прясти нарізно від Кайдашихи, бо та не виділила їй тонкого полотна.
Горбок на дорозі, на якому постійно ламаються вози і Кайдаш пропонує синам розкопати той горбок.
На прощу до Києва, коли баба Палажка веде односельців до Лаври. І нехай за текстом з нею до Києва вирушила лише Мелашка, у грі все може вийти інакше.
Наближення до тексту: Загалом, гра бере з тексту Нечуя-Левицького лише початок, далі її перебіг залежить виключно від уяви гравців і події можуть розгортатись абсолютно непередбачувано і відходити далеко від сюжету повісті.

Початок гри

Майстер гри занурює гравців в атмосферу:

«Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.

На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів. В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. Над долинами стоїть сизий легкий туман. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Хата потонула в старому садку. Старі черешні росли скрізь по дворі й кидали од себе густу тінь. Вся Кайдашева садиба ніби дихала холодком».

Хід гри

Гравці ходять по колу, використовуючи кубик для визначення результатів взаємодій з іншими гравцями або простором.
Майстер описує простір і, за потреби, наявні в ньому предмети.
Гравець описує свою дію, описує залучені інструменти чи ресурси. Якщо вона передбачає взаємодію, використовує кубик для визначення успіху.
Для визначення успіху в певній справі (спекти пиріг, полагодити паркан, потрусити грушу тощо). Гравець кидає кубик і додає отримані бали до своєї вправності. Якщо загальна сума менше 20, дія не вдалася; якщо від 20 до 27 — вийшло непогано; якщо понад 27 — перевершила усі очікування.
Для суперечок між персонажами: гравець, який робить пропозицію, кидає кубик і додає отримані бали до своєї здатності домовлятися, а той, хто реагує на пропозицію — до своєї впертості. Перемагає той, у кого сума балів більша. За рівної кількості балів угода вважається не досягнутою, і сюжет рухається далі.
Особливі випадки: якщо випадає 1 — це критичний неуспіх, незалежно від особистих характеристик, дія провалена. Якщо випадає 20 — це граничний успіх, щаслива доля і дія вдається за будь-яких обставин.
Хід закінчується, коли дія логічно завершена.

Роль майстра

Майстер слідкує за подіями і простором, підказує можливі дії, підтримує баланс сил та атмосферу гри.

Майстер не вирішує за гравців, але допомагає їм розібратися в контексті та типажах персонажів.

Також майстер відігрує за весь навколишній світ і сторонніх персонажів сюжету: випадкових перехожих, голову села тощо. В свій хід може ініціювати різні погодні чи суспільні явища: почати зливу, підвищити податки, оголосити набір рекрутів тощо.

За бажання майстер може мати свій хід: додавати випадкову подію раз на коло.

Знахідки

Під час гри персонажі можуть знаходити різні артефакти (кошик груш, рецепти страв, горілка, гроші тощо). Щоб виконати певну дію, в якій потрібен інструмент, ресурси, артефакти тощо, гравець має спершу обґрунтувати появу цих предметів у себе.

Знахідки можуть переходити від одного гравця до іншого. Іноді через просте прохання, іноді через суперечку на кубиках, і навіть через застосування фізичної сили (ігрової).

Переродження

Якщо в процесі гри один з персонажів помирає, то гравець може знову вступити в гру, обравши іншого персонажа: народитись дитиною в одного з Кайдашенків, приблудитись котом, переїхати до села сусідкою тощо.

По закінченні гри, майстер проводить рефлексію: про емоції які виникали, про емпатію свого персонажа, про стратегії в грі та житті, про дієві рішення, співпрацю та складнощі тощо.

Ціль рефлексії — осмислити і присвоїти ігровий досвід, зрозуміти, як його можна застосовувати в реальному житті.

Кайдашева сім'я

Необхідно для гри

Підготовка до гри